Моя історія з Тадж Махалом

Моя історія з Тадж Махалом почалася ще 2 роки тому, коли Євгенія Москалець подарувала картину на відкриття ретрит центру Ом Шанті. Картину Женя намалювала сама, і відповідно вкладена енергія і посил картини ніс творчий характер на мою поїздку в це дивовижне місце. Візуалізація зробила свою справу і тільки в п’яту поїздку до Індії я дозріла на Тадж Махал. До подарунка я навіть і не мріяла туди потрапити.
Сама Індія живе на великому контрасті, ну а в Агрі це видніше найбільше. Величний Тадж Махал знаходиться на великій території, де завжди чисто і його помітно бережуть і дуже добре доглядають. Щоб туди потрапити, потрібно пройти кілька перевірок (цукерки у нас забрали з сумочки) їсти, пити на території не можна.
Оскільки я спостерігач по життю і за собою, і за людьми, то мене дуже приваблювали закохані парочки, вони створювали атмосферу романтики і любові. Дівчата в красивих сарі, такі ошатні радували око. Червоне сарі це колір нареченої. І я не дарма вибрала спочатку сукню червоного кольору, і картинка ожила, і енергія прокинулася.
А що за територією Тадж Махала, то повна протилежність і то зовсім інша історія.
Мрії збуваються і кожному по кармі відкриваються ті місця, в яких він має бути ❤️
P.S перше фото з картини.